Верблюди. Цікаві факти про верблюдів

Верблюд (Camelus) - рід великих ссавців з групи жуйних ряду оленеподібних, що включає два види: верблюд одногорбий і верблюд двогорбий. Одногорбий верблюд, або дромадер (Camelus dromedarius),- це вид верблюдів, який має лише один горб і є чудово пристосованим до життя в спекотних пустелях. Він відомий своєю витривалістю, здатністю довго обходитися без води та стійкістю до високих температур. Дромадери поширені переважно в Північній Африці, на Близькому Сході, в Індії. В Австралії живе понад 1 мільйон диких дромадерів - це найбільша популяція у світі. Шерсть у дромадера коротка, що допомагає легше переносити спеку. Вищий та стрункіший, але менш витривалий у перенесенні вантажів, на відміну від двогорбого. Двогорбий верблюд, або бактріан (Camelus bactrianus), - це вид верблюдів, що має два горби та мешкає переважно в Центральній Азії. Він добре пристосований до суворих кліматичних умов, включаючи холодні зими та спекотні літа, також може довго обходитись без води. Бактріанів можна зустріти в Монголії, Китаї, Казахстані, Ірані, Афганістані. Дикі популяції дуже рідкісні й збереглися лише в пустелі Гобі. Має густішу шерсть, яка допомагає витримувати морози до - 40°C. Менший за розмірами, але кремезніший і сильніший від одногорбого. Одногорбі та двогорбі верблюди можуть успішно схрещуватися. Верблюд, що народився в результаті такого схрещування, називається “нар”. Зараз верблюди - це домашні тварини, які рідко зустрічаються в дикій природі. Його одомашнення відбулося приблизно 4 000 років тому. Людям вони дають молоко, шерсть, шкіру і м’ясо. Проте, будучи прирученими, верблюди не дозволяють маніпулювати собою. Якщо ссавець приліг відпочити, то змусити його встати практично неможливо - верблюд дуже впертий. В залежності від того, наскільки сильно буде турбувати його людина, він буде плюватися, плакати, або навіть брикатися і кусатися - але виконувати потрібне не “під настрій” не буде. Верблюди живляться пустельними рослинами: верблюжою колючкою, полином, піщаною акацією, солянками, саксаулом, молодою або сухою травою в залежності від пори року. Незважаючи на те, що вони можуть довго обходитися без харчів, за наявності доступної рослинності за день верблюд здатний поглинути 30-40 кг їжі. Домашні верблюди вживають в їжу найрізноманітніші корми - сіно, зернові та бобові культури, сухарі і борошно. У верблюда є незвичайна харчова перевага. Якщо рослинну їжу не вдається знайти, то вони можуть поїдати кістки трупів і шкури мертвих тварин. У найскладніших умовах він може не їсти до місяця і пити солону воду. Верблюди живуть у середньому 40-50 років. #верблюди#дикаприрода#цікавіфактипроверблюдів#тварини#пустеля